Основні методи тестування пасивних оптичних компонентів

     З самого зародження волоконно-оптичної технології передачі інформації існувала потреба в пасивному переключенні, розподілі та мультиплексуванні оптичних сигналів. Технології сьогодення дозволяють інженерам розширити спектр поставлених в минулому задач, надаючи можливість направляти, контролювати та фільтрувати оптичні сигнали для більш творчих та економічно ефективних дизайнів мереж за допомогою інноваційних пасивних оптичних компонентів. У даній статті представлені основні методи тестування пасивних оптичних компонентів і даються деякі параметри випробувального обладнання для якісного тестування.

Основи пасивних оптичних компонентів

     У волоконній оптиці слово “пасивний” належить до того типу приладів, які не потребують електрично-оптичної або оптично-електричної конвертації сигналу в процесі їх експлуатації. Пасивні оптичні компоненти включають до себе прості конектори, розгалужувачі, циркулятори, ізолятори та фіксовані оптичні атенюатори. Також до пасивних компонентів належать більш складні оптичні прилади з електронним управлінням такі як змінні оптичні атенюатори та інше. Пасивні оптичні компоненти є наріжним каменем будь-якої волоконно-оптичної мережі. Вони дозволяють модернізовувати потужності при відносно низькій вартості і без додаткових будівельних робіт в існуючій мережі.

Загальні параметри тестування пасивних оптичних компонентів

     Параметри, які будуть протестовані, залежать від мети – конкретного пристрою що тестується (ПТ). З найбільш поширеними параметрами тестування, з якими вам доведеться зустрітися, ознайомимось далі:

• Тест на вносимі втрати

  Тест на вносимі втрати є базовим в тестуванні пасивних оптичних компонентів. На малюнку нижче показаний один із способів виконати це випробування. Першим кроком, в цьому тестуванні, є вимірювання потужності на тому самому вхідному волокні, яке ви будете застосовувати на другому кроці. Це дасть вам вхідну потужність до пристрою що тестується (ПТ). Вихідна потужність з ПТ вимірюється на другому кроці. Вносимі втрати вираховуються по формулі – “10log(Вхідна потужність/Вихідна потужність)” і вимірюються в децибелах. Оскільки це відносне вимірювання, точність вимірювального приладу на пряму не впливає на результати. Стабільність та лінійність приладу, плюс надійність підключення, в першу чергу впливають на результати. Нижче наведені деякі приклади компонентів, які тесту на внесені втрати:

  • Конектори
  • Розгалужувачі
  • Оптичні ізолятори (в прямому напрямку)
  • Оптичні циркулятори (в прямому напрямку)
  • Оптичні перемекачі
  • Атенюатори (встановлені на мінімум)
  • Фільтри (в смузі пропускання довжини хвилі)
  • Світловоди

• Ізоляційний тест

  Якщо ваш пасивний пристрій потрібен для того, щоб блокувати світлопропускання то вам стане в нагоді ізоляційний тест. Цей тест це просто тест на вносимі втрати, за вийнятком того, що добрим результатом є втрата. Нижче наведені деякі приклади компонентів, які можуть зажадати ізоляційного тесту:

  • Ізолятори (в зворотньому напрямку)
  • Циркулятори (в зворотньому напрямку)
  • Ніобат-літієві модулятори (у вимкненому стані)
  • Атенюатори (встановлені на максімум)
  • Фільтри (за межами смуги пропускання довжини хвилі)
  • Світловоди (суміжний шлях (тест перехресних перешкод))

• Коефіцієнт розподілу сигналу

  Оптичні розгалужувачі, або сплітери, ділять оптичний сигнал на два, або більше, розгалужень, незважаючи на довжину хвилі (всі канали йдуть в кожен вихід). Коефіцієнт розподілу може варіюватися від 50/50 до 99/1. Сплітери з високим коефіцієнтом (напр. 99/1) зазвичай називаються оптичним краном. Коефіцієнт розподілу є простим вимірюванням. На малюнку нижче показаний один із способів зробити це вимірювання. В цьому тесті спочатку вимірюється оптична потужність на кожному з виводів дільника, а потім обчислюється співвідношення. Ви можете усунути перемикач за допомогою двох вимірювачів потужності, або просто перемикаючи патч-корд. Деякі двоканальні вимірювачі потужності мають функцію вимірювання коефіцієнту розподілу, та виведення його на екран. Якщо ж в вашому розгалужувачі більш ніж два канали, то перемикач каналів має більше сенсу. Як і тест на вносимі втрати, вимірювання коефіцієнту розподілу сигналу є відносним тестом. Лінійність, стабільність та якість підключення визначає похибку вимірювання.

Вимірювальні прилади

Зазвичай ми використовуємо вимірювачі оптичної потужності (OPM) для вимірювання потужності оптичного сигналу у волокні. Іноді вимірювачі потужності використовуються у поєднанні з деякими додатковими тест-функціями, такими як візуальний локатор пошкоджень (VFL), та/або джерело стабілізованого оптичного випромінювання (OLS), для вимірювання втрат сигналу. Окрім того, можна використовувати оптичні рефлектометри (OTDR) для визначення причин втрати оптичного сигналу у волокні.Всі ці пристрої є основними інструментами тестування волоконної оптики. Коли ми плануємо зробити тестування пасивних оптичних компонентів, всі ці інструменти грають дуже важливу роль.

Висновок

     Пасивні оптичні компоненти стають все більш і більш значущими в сучасних волоконно-оптичних мережах. Точне і правильне тестування пасивних оптичних компонентів має безпосереднє відношення до стабільного функціювання всієї мережі. Сподіваємось, що основні методи тестування пасивних оптичних компонентів, наведених в цій статті, будуть корисні для вашої мережі. Telecom Service Group пропонує повний спектр пасивних оптичних компонентів і відповідних інструментів для тестування з високою якістю і тривалим терміном служби на ваш вибір. Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, зв’яжіться з нами через [email protected]